Особливості вирішення питань кредитної заборгованості під час війни

З цих причин виникла законодавча потреба у якнайшвидшому розв’язанні низки питань, пов’язаних з кредитною заборгованістю для населення в умовах війни.

1 грудня 2022 року ВРУ ухвалила законопроєкт №7441–1 про списання кредитів на житло та авто, яке було пошкоджене або зруйноване під час війни. Норми цього закону поширюються на фізичних осіб, які є позичальниками на придбання рухомого і нерухомого майна, яке через війну опинилося на тимчасово окупованій території або на території активних бойових дій, а також яке пошкоджене або знищене внаслідок воєнних дій. Йдеться, що за наявності підтверджуючих документів такі громадяни можуть отримати у кредитора призупинення платежів по кредиту.

Також законом передбачається списання кредиту на житло. На це мають право позичальники, нерухомість яких знищена внаслідок війни, якщо на 23 лютого 2022 року це єдине місце проживання сім’ї позичальника.

До банку необхідно надати документи, які підтверджують :

• що зруйноване житло було єдиним місцем проживання постраждалого українця, а автомобіль — єдиним засобом пересування;

• куплена квартира за площею повинна бути не більшою 140 кв м, а будинок —250 кв м;

• заборгованість за кредитом станом на 23.02.2022 не перевищує сім днів або відсутня. Це саме стосується і авто.

Згадані правила не поширюються на борги за кредитними картками, лише на борги за рухоме і нерухоме майно.

Проблема з кредитною заборгованістю актуальна і для сімей військовослужбовців. 

Захищати Батьківщину необхідно, а кредитні зобов’язання ніхто не відміняв. Що робити військовослужбовцям та їх сім’ям з кредитною кабалою, яка буквально нависла над тисячами сімей на час проведення бойових дій, адже поки годувальник сім’ї боронить Україну від ворога, кредитні установи продовжують вимагати сплатити борг, згідно з графіком. 

Як повернути вчасно та у законний спосіб борг, а в деяких випадках не сплачувати навіть штрафні санкції та відсотки? Такі питання для адвокатів, стали вже повсякденними, тому стисла добірка законодавчих документів, допоможе зорієнтуватись, як діяти, якщо така ситуація склалась.

Зазвичай банки мають повне право вимагати повернення наданих ними коштів і активно користуються цією можливістю на практиці. 

Якщо не зважати на такі повідомлення, справа може дійти до суду, а відповідно — і до виконавчого провадження, арешту рахунків та іншого майна та обмеження права виїзду за кордон. 

Не варто ігнорувати повідомлення від банків. Для початку потрібно уважно ознайомитись з інформацією, яку надіслали. Додатково перечитати умови кредитного договору та переглянути виписку зі свого рахунку. Це потрібно, щоб зрозуміти, які саме кошти включено до суми заборгованості. 

На цьому етапі важливо пам'ятати, що у період дії воєнного стану та у 30-денний строк після дня його закінчення:

• громадяни звільняються від обов’язку сплачувати неустойку (штраф, пеню) та інших штрафних платежів, передбачених кредитним договором;

• фінансовим установам заборонено збільшувати процентну ставку за користування кредитом у разі прострочення внесення платежів (крім випадків, коли зміна процентної ставки встановлена кредитним договором).

Такі пом'якшення передбачені Законом України №2120-IX.

Якщо банк все ж включив до суми заборгованості неустойку (штраф, пеню) у період після 24 лютого 2022 року, необхідно письмово звернутись до нього з вимогою списати відповідні штрафні санкції. Сподіватися на те, що їх спишуть автоматично, не варто.

Що робити, якщо немає коштів, щоб розрахуватися з банком?

Якщо заборгованість у визначені банком строки погасити не має можливості, можна звернутись до банку для проведення реструктуризації боргу. Для цього необхідно подати відповідну заяву та інші документи, що підтверджують проходження військової служби, участь в АТО/ООС, скрутне матеріальне становище, вказати інші істотні обставини. Хоча реструктуризація — це лише право банку, а не обов’язок, але у разі позитивного розгляду такої заяви банком, це дасть можливість отримати зручніші умови повернення кредитних коштів, відстрочити платежі на певний час.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про фінансову реструктуризацію», процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником та кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань. Тобто реструктуризація зобов’язань за договором про споживчий кредит — це зміна істотних умов договору, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах зі споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту. 

Як припинити нарахування штрафних санкцій та відсотків за кредитом, алгоритм дій військовослужбовця:

• необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати документи, що це підтверджують. Це може бути копія військового квитка з відміткою або довідка про проходження служби у військовій частині;

• бажано отримати довідку із сумою залишку заборгованості по кредиту;

• подати заяву  про звільнення від сплати відсотків та штрафних санкцій по кредиту та про надання кредитних канікул, а також про звільнення від сплати страхових платежів, якщо такі передбачені кредитним договором.

Відповідно до вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» — військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їхнього призову, які під час дії особливого періоду брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, — штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Тобто такі пільги й переваги мають військовослужбовці, які одночасно є учасниками АТО/ООС.

Військові звільняються від сплати штрафних санкцій і відсотків за користування кредитами не лише щодо банків, а й інших небанківських фінустанов. 

Це стосується і кредитних спілок, ломбардів, лізингових компаній тощо. Тож пересічний армієць, який має кредит у банку або іншій фінустанові, повинен сплачувати лише борг за тілом кредиту. Пільг щодо погашення основного боргу за кредитною заборгованістю наразі законодавством України не передбачено.

Водночас треба пам’ятати, що процес урегулювання кредитної справи може затягнутися й тому є сенс зробити нотаріальну довіреність, якою вповноважити іншу особу на  представництво інтересів щодо врегулювання даних питань від імені боржника.

Чи можуть вимагати повернення кредиту від військовослужбовців? 

За законом — ні. Верховна Рада України прийняла законопроєкт № 7414, який захищає учасників бойових дій, військовослужбовців ЗСУ та членів їх сім’ї від колекторів щодо питань пов’язаних з врегулювання простроченої заборгованості. Законопроєкт передбачає звільнення від стягнення боргів зі споживчого кредитування на період дії воєнного стану. 

У період дії воєнного стану та протягом 90 днів від дня його припинення кредитори не мають права вимагати повернення кредитних коштів від:

• військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту та Держспецзвʼязку;

• військовослужбовців, які отримали інвалідність на службі;

• членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

• осіб, які перебувають у полоні;

• осіб, з якими втрачено зв’язок;

• осіб, зниклих безвісти.

Кредитодавцям або колекторським компаніям у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом 90 днів після дня його припинення заборонено взаємодіяти за власною ініціативою із споживачем, який у передбачений цим пунктом спосіб повідомив про свою належність до однієї з категорій, передбачених ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак ці правила стосуються винятково боргів за споживчим кредитом і не розповсюджуються, зокрема, на заборгованість зі сплати аліментів, податків тощо. 

На практиці банк може і не знати про те, що боржник належить до однієї з наведених вище пільгових категорій. Тому потрібно про такі обставини повідомити банк письмово.

Як підготувати повідомлення банку та як бути, якщо військовослужбовець уже на передовій?

Звернутися до банку чи іншої фінансової установи щодо відстрочки може як сам військовослужбовець, який має борги за споживчим кредитом, так і його близькі особи, представники чи поручителі.

Заяву краще оформити письмово. До неї обов'язково необхідно додати документ, що підтверджує право на відстрочку у сплаті платежів за кредитом.

 Залежно від ситуації це може бути:

• довідка про належність до захищеної категорії підписана уповноваженою особою та скріплена гербовою печаткою. Допускається складання довідки рукописним способом;

• посвідчення інваліда війни;

• посвідчення члена сім’ї загиблого;

• інформація від уповноваженого державного органу про те, що особа утримується в полоні або перебуває у заручниках держави-агресора чи включена до реєстру як така, з якою втрачено зв’язок, або зникла безвісти.

Що робити, якщо банк ігнорує повідомлення про відстрочку?

У цьому разі варто звернутися із письмовою скаргою до банку. Або ж одразу надіслати електронне звернення до Національного банку України. 

За наслідками його розгляду НБУ може перевірити фінансову установу та усунути порушення.

У разі, якщо кредитна установа грубо порушує норми чинного законодавства, що діють на момент воєнного стану, свої права можна поновити у судовому порядку.

Громадяни активно кредитувалися в мирні часи, планували майбутнє… але почалась війна, тисячі українців опинились у скрутному матеріальному становищі, а отже одночасно виникла велика кількість спорів щодо кредитної заборгованості. Наразі вже є судова практика про поновлення прав військовослужбовців. Прийняті законодавчі рішення щодо врегулювання питань кредитних зобов’язань під час війни вважаю справедливими та виправданими. Це вкрай необхідний тимчасовий захід в умовах воєнного стану в країні.